Перше. Дуже важливо при лові на порожню мормишку вчасно підсікти. Пригадайте поплавець на воді літом: ось він затремтів, заглибився, поплив, сховався і лише після цього підсікаєш. Ця звичка у багатьох переноситься на зиму.

Хотілося б ще раз нагадати про обережність під час зимової риболовлі. Треба завжди пам’ятати прислів’я: ранній лід каже – тріщу, але не спущу, пізній, березневий, - на тріщу, але спущу! Тут криється повчальна істина: перший лід, незважаючи на те, що прогинається під ногами, - міцний, бо су­цільний, а не кристалічний, весняний, хоч і товстий на перший погляд – добре прогрітий сонцем, пористий, з водою – ламається при перших кроках. Теплі зими останніх років навчили рибалок, що лід, котрий утворився після відлиги, набагато слабкіший, ніж перший.

- Якщо риба не хапає блешню, а тільки трохи торкає і  “стукає” по ній, не підсікаючись, треба підсадити на гачок малька, шматочок риби, мотиля або черв’яка, прив’язати більш дрібну блешню. Але якщо і ці заходи не допомогли, міняйте місце - ви попали на зграйку дрібних окунців.