За легендою, спочатку ця принада називалася “монастирка”, бо її рецепт начебто винайшли монахи з якогось київського монастиря. Сьогоднi це одна з найпопулярнiших принад для ляща.

Склянка жовтого лущеного гороху замочується на 5-6 годин. Потім розварюється на повільному вогні до однорідної кашки, в яку поступово всипають біля півстакана манної крупи, добре перемішуючи.

Щоб горох швидше розварився, можна додавати чайну ложку харчової соди або варити його 20 хвилин в “скороварцi”.

Додатково в мастирку додають жовток курячого яйця (можна білок), декілька крапель соняшникової олії і половину чайной ложки меду. Для сазана, персонально, декілька капель анісового масла. Потім гарячу мастирку загортають в чисту ганчiрку і добре розминают руками.

Основна вимога - мастирка повинна бути максимально м’якою і одночасно не змиватися з гачка протягом 15-25 хвилин (в залежності від течії).

На мастирку ловляться всі коропові риби. Ловлять як на донку так і поплавцевою вудкою на будь-якій течії. В’яз більше любить коли мастирка наживляется на гачок невеликим кульками, лящ - коли гачок замурований в грушкоподiбнiй грудці.