Минуло Стрiтення, за яким, за народними вiруваннями, зима ще може покомизитися, але вже спинити наступ тепла неспроможна. Наступає пора, яку рибалки називають мiжсезонням.

Дехто навiть з лютого до червня взагалi не рибалить: мовляв, спливає крига, роз­ливаються рiки, нерест риби охороняють iнспектори i т.д. Все це так, але не може ж риба весь перiод мiжсезоння не годуватися! До того ж, заборони стосуються квiтня-травня, а решта мiсяцiв – ловiть на здоров’я. Практично всi нашi прiсноводнi види нерестяться в рiзний час. І у них всiх є короткi перiоди переднерестового жору. Лише треба зловити момент...

Мешканцi глибин вiдчувають наближення тепла задовго до приходу справжнi весняних днiв. Пояснюють це тим, що риби вiдчувають, коли в рiку чи ставок починає потрапляти перша збагачена киснем тала вода. Це i є сигналом до активностi. Поведiнка практично всiх видiв вкладається в одну схему: пробудження, короткочасний жор перед нерестом, нерест, вiдпочинок, жор пiсля нересту. Основний показник часу нересту – температура води. Зазвичай риби нерестяться при температурах, вказаних у таблицi. Проте в будь-якому разi до цих даних треба пiдходити творчо, бiльше спостерiгати за змiнами довкiлля, розпитувати мiсцевих мешканцiв. До прикладу, в лютому бiльшiсть рибалок на рiках Днiстровського басейну активно шукають живцевими вудками та блешнями щуку, судака та головня на мiлких дiлянках рiк, якi хоч трохи прогрiваються сонцем. Пiсля сходу криги, переважно в березнi, починається масове танення снiгу i рiки розливаються каламутними водами. В цей момент риби починають неспiшно пiднiматися вгору по течiї. Сом i судак, до прикладу, пригнiчуються каламуттю i масово збираються в мiсцях впадiння невеликих чистих притокiв. Тут можна знайти i багато iнших видiв. Ловити сома в березнi в таких мiсцях найкраще на живця, бо блешню в каламутнiй водi не помiтно. Іншi види – плотва, пiдлящики, густера, головень – досить непогано себе почувають в талих водах, якi несуть поживу. Начепiть на гачок поплавцевої вудки гроно червоних дощових хробакiв i пускайте снасть поблизу затоплених корчiв. Успiшною буде риболовля на розливi i для поцiновувачiв донки з гумовим амортизатором. Лише її треба закидати вздовж берега на невеликiй глибинi, бо, як кажуть мiсцевi, коли рiка розливається, то “риба йде в берег”.

Проте найкраще таки ловити ходовими способами: поплавцева вудка та  болотнi чоботи дозволють пройти за день кiлька кiлометрiв i таки знайти рибу. Існує ще один цiкавий спосiб рибальства та розливi. До 4-5 метрового поплацевого вудлища приладнується пружинний кивок за типом зимової вудки. Оснащується вудка крупною мормишкою з хробаками. Далi слiд знайти мiсце на рiцi чи ставку, де над водою нависають гiлки верболозу, обережно просунути вудлище помiж гiлляччям i опустити мормишку на дно, зiмiтувавиши якогось жучка, що вкрав хробачка i активно розправляється з ним. Якщо поруч буде риба, вони – ваша. І ще про принади. Можливо, є змiст вибрати час i просто посидiти на березi години-другу, приглядаючись, що ж за корм несе тала вода. Це можуть бути: дощовi хробаки, мотиль, личинка короїда, личинки веснянки (“рачки”), личинки стрекози, пуголовки i т.д. Приглядайтесь до довкiлля i удача не вiдвернеться вiд вас!