Серед рибальської пошти газети “Клює!” надзвичайно багато листів з проханнями друкувати матеріали по спіннігу. Спінінг – високоспортивна активна снасть. Багато хто з рибалок, і підлітків, і старших за віком, уявляють собі спінінгову риболовлю так: я поки половлю донками та поплавчанками, а як не клюватиме, то піду покидаю блешню. Проте спінінг не допускає такого аматорства, ним треба або займатися серйозно, або взагалі не братися.

Отже правило перше: ставтеся до спінінгової ловлі серйозно, ніколи не ловіть кількома видами риболовлі одночасно.

Почнемо із... заробітків

Де, на кого, і чим ми будемо полювати? Націлюємося на окуня і щуку в невеликих та середніх ріках рівнинного типу з середньою течією та з середніми глибинам від 1 до 3 м на фарватері, з мілинами, перекатами та ямами. Таких рік багато в кожній області України. Ловимо на обертальні блешні, вони універсальніші.

Багато хто вважає, що спінінг надто дорогий вид рибальства для рибалки з середнім достатком, а для підлітків – взагалі недосяжний. Проте, потратившись один раз, можна економити в майбутньому. Отже, наше освоювання спінінгу почнеться із... заробітків.

Уявимо собі, що сяке-таке вудлище з котушкою в нас вже є. (Про вибір вудлища та котушки газета “Клює!” вже писала в минулих номерах). Єдина вимога до вудлища – тест (орієнтовна вага принади) в межах 5-20 г. На все решта нам потрібна цілком доступна сума: 120 грн. Ці гроші слід заробити і з розумом потратити. А саме: нам потрібно 40 м плетеної капронової нитки (плетенки, повідкової нитки). В магазинах її продають переважно по метрах – від 0,50 до 1,25 грн за метр. Трохи поторгуйтеся з продавцем і придбайте 50 м плетенки діаметром 0,15 мм за 25 гривень. Плетена жилка потрібна з двох причин: по-перше, щоб значно менше втрачати дорогі блешні та воблери при зачепах, по-друге плетенка не розтягується, як жилка, тому набагато чіткіше помітно клювання і можна зробити точну і потужну підсічку.

Далі вибираємо блешні. Ми не обов’язково радимо купляти блешні Mepps, дуже вловистими є BlueFox, хороші відгуки і про Spinnex, Conger, DAM Effzet, Lucky John. Але ми будемо опиратися на класифікацію Mepps для зрозумілості, а читачі при бажанні зможуть собі підібрати аналогічні блешні інших виробників.

Отже нам потрібно:

1. Mepps Aglia №00 (білий метал, трійник замаскований шерстю).

2. Mepps Aglia №00 (жовтий метал).

3. Mepps Aglia Long №0 (білий метал).

4. Mepps Aglia Long №0 (жовтий метал).

5. Mepps Aglia №0 (яскраво оранжевий колір пелюстки).

6. Mepps Comet Black Fury №0 (чорна з червоними цятками).

7. Mepps Comet Black Fury №1 (чорна із зеленими цятками).

8. Mepps Aglia №1 (яскраво зелений колір пелюстки).

9. Mepps Aglia Long №1 (білий метал).

10. Mepps Aglia №2 (жовтий метал).

Такий набір не є незмінним. Іноді в одних водоймах риба віддає перевагу одним блешням, в інших – зовсім іншим. Але маючи такий арсенал, ви гарантовано можете розраховувати на улов.

Скільки це багатство коштує? Від 8 до 12 грн. за одну блешню. Звичайно, якщо ви куплятимите разом всі десять блешень, то торгуйтеся за знижку. Як вберегтися від підробок? Ніяк. Кажуть, в Одесі та Москві так майстерно підробляють Mepps, що підробка вловистіша від оригіналу. Основна вимога до блешень – щоб вони “працювали”, тобто оберталася пелюстка при найменшій швидкості проводки. Чому найменша швидкість? Тому що блешня імітує не “просто рибку”, а поранену, хвору, напівпаралізовану рибку, якими в першу чергу харчується хижак. При повільній підмотці котушки пелюстка блешні обертається все повільніше і повільніше, аж ось починаються збої в обертах, які і нагадують хижаку рибку, яка плаває не так як здорова і швидка, але важкодосяжна здобич.

Боремося із “залипом”

І оригінальні, і підроблені блешні часом “залипають”. Тобто пелюстка просто не крутиться, а прилипає до стержня. Особливо часто таке трапляється з блешнями типу Mepps Aglia 00 при повільній проводці.

З власного досвіду зауважу, що крупний окунь дуже часто супроводжує блешню до самого берега, але брати відмовляєтья через надто велику швидкість принади. В природному середовищі тварини та риби звикли економити свої зусилля, щоб вижити в голодні часи. Тому окунь та щука намагаються нападати в першу чергу на “поранену рибку” – блешню з малою швидкістю. Але як уникнути “залипання”? Є в мене один секрет. Закидайте блешню на 3-4 метри далі від приблизного місця засідки хижака. Відразу після того, як блешня впаде на воду, порахуйте до п’яти-десяти, щоб блешня опустилася на потрібну глибину і зробіть різку але коротку підсічку, лише кистю руки. Відразу пелюстка блешні запрацює на високих обертах. Ні на мить не послаблюючи натягу жилки, починайте підмотування. Ви відчуєте, особливо на якісному вудлищі, як тремтить, обертаючись, пелюстка блешні. Підмотуйте все повільніше і повільніше, але стежте, чи не зникла вібрація, що означатиме залипання пелюстки. Зрештою, після того, як блешня “запрацювала”, вона “залипне” лише при майже повній зупинці проводки. Найбільше клювань, за моїми спостереженнями, трапляється тоді, коли знайдено мінімальну швидкість проводки, коли пелюстка ще обертається, але вже починає “залипати”. Проводити блешню на такій малій швидкості – ознака майстерності рибалки і якості снастей, блешні та особливо вудлища (з вуглепластику). Отже, снасть наша готова, ми виходимо на водойму.

Зі спінінгом – на луг!

Переконливо рекомендую перед виходом на риболовлю провести хоча б десять тренувань. Оганізувати їх дуже просто, а користь величезна, адже ви не втрачатимите дорогоцінного часу та блешень на риболовлі. Отже, беремо спінінг, котушку з плетенкою і три блешні: №00, №0, №1, в яких відчіпляємо трійники. Блешні до плетенки будемо чіпляти через короткий металевий повідець з карабінчиком та застібкою. Ні в якому разі не використовуйте додаткових тягарців! Вони значно погіршують гру блешні. Зрештою, далекі закидання в описаних умовах нам не потрібні, але все ж варто подбати, щоб снасть була підготовлена професійно. Отож, на шпулю котушки підмотуємо жилку 0,3 мм стільки, щоб намотана поверх неї плетенка доходила до краю бортика шпулі. Жилку для підмотки і плетенку краще зв’язати, про всяк випадок.

Ще нам потрібно круг, вирізаний з картону, діаметром один метр. Виходимо на луг зі скошеною травою. Кладемо круг на землю – це наша мішень. Відходимо назад на 30 кроків. Круг – прямо перед нами. Попробуйте попасти в цей круг блешнею №00 прямим (вертикальним) закиданням через голову. Після того, як буде досягнута необхідна точність закидання, спробуйте перед тим моментом, коли блешня впаде на картон, лівою рукою (вудлище в – правій), зловити жилку трохи вище від шпулі безінерційної котушки. Блешня ляже на мішень не як бомба з неба, а тихо і без “сплеску”. Якщо ви відпрацюєте цей прийом, то згодом будете виконувати його автоматично. Мета такого підгальмовування – покласти блешню вводу максимально тихо, адже дуже часто щука клює на першому метрі проводки.

Далі поставте блешні №0 та №1, спробуйте ними потрапити в мішень. Намагайтеся ставити собі запитання і запам’ятовуйте свої відповіді. Якщо перед закиданням збільшити довжину звису жилки, наскільки блешня полетить дальше? В який момент відпускати жилку: націлюючись на 45 градусів до горизонту, чи 20 градусів? І так далі. Після того, як буде освоєно пряме закидання через голову, спробуйте стати так, щоб мішень знаходилася ліворуч від вас на лінії плечей на відстані 30 кроків. Тепер відступіть на 4 кроки назад. Розмахуйтеся вудлищем справа наліво, не піднімаючи його вгору. Уявіть собі, що на висоті 2,5 метри – суцільні гілки, і вам треба так закинути блешню, щоб ні вудлище, ні блешня не зачепилися за них. Бокове закидання – одне з найскладніших, не впадайте у відчай, якщо блешня спочатку літатиме, куди їй заманеться. Чітко зазначайте собі, при якому звисі жилки, в який момент відпускання жилки відбулося точне закидання. Спробуйте бокове закидання зліва направо.

Наостанок ще одна вправа, стріляюче закидання. Станьте прямо перед мішенню, як при прямому закиданні через голову, але ближче, кроків за 15-20. Відкрийте жилковкладач і зачепіть жилку за палець правої руки, готуючись до закидання.

В пальці лівої руки акуратно візьміть блешню з трійником. Беріть за піддів трійника, так, щоб якщо ви відпустите пальці, жало не вп’ялося вам в палець. Натягуйте жилку, щоб вудлище зігнулося в дугу. В момент сильного напруження, коли вудлище буде знаходитися на 45 градусів відносно землі, відпускайте блешню лівою рукою, а жилку – правою. Спружинивши, вудлище посилає блешню в ціль.Пряме закидання використовуйте для проводки впоперек ріки, проти течії на поворотах ріки, з човна.

Бокове закидання використовуйте на зарослих берегах для проводки проти течії. Стріляюче закидання використовують на сильно зарослих берегах при проводці впоперек течії.

Коли у хижака сніданок?

Дехто вважає, що час дня та погода не мають такого значення для хижаків, як для мирних риб. Я вважаю, що найкраще клювання саме вранці і за хорошої стійкої погоди. Найкращі години клювання в кінці літа – від 7.30 до 11 години ранку. Далі “перерва на обід” і знову клювання від 17.00 до присмерку. Це не означає що треба переставати ловити в обідню пору, просто в цей час активно клюють дрібні окунці та щупачки-“карандаші”, яким “горбачі” та щуки тимчасово звільняють простір для полювання. Зрештою, багато чого залежить від об’єкту полювання. В ріках, де окунь харчується уклійкою та верховкою, ранкове та вечірнє клювання виражене яскравіше, ніж там, де він годується дрібним карасем. В щуки, як відомо, 24-годинний графік полювання. Тобто, треба зауважити по сплесках, коли щука найактивніша, тому що після полювання вона буде добу перетравлювати їжу, аж потім – знову полювати. Така схема не може бути абсолютною, іноді ловлять на блешню щуку чи окуня, черева яких до горла набиті дрібною рибою. Зрештою, визначити нюанси часу клювання в конкретній водоймі можна лише постійно відвідуючи її.

Тактика полювання

Отже, змоделюємо ситуацію. Початок вересня, 6.30, ще в сутніках підходимо до берега. Оскільки ще трохи темно, шукаємо відкриту місцину для прямого закидання. Чіпляємо Mepps Aglia №0 (яскраво оранжевий колір пелюстки). Робимо 5-6 закидань на одному місці. Якщо немає результату, ще п’ять закидань Mepps Comet Black Fury №0 (чорна з червоними цятками), якщо знову “глухо”, переходимо №00. Якщо ви нічого не впіймали, значить тут окуня просто немає, а бо він прибитий електровудкою сидить під корчами. Після п’ятнадцяти закидань переходьте на наступне місце, метрів за тридцять. Після сходу сонця починайте закидати №00, потім №0 Aglia, №0 Long, №0 Comet. Куди закидати? Закидайте вздовж свого берега, що провести блешню поблизу берегових корчів та трави. На широких розливах кидайте впоперек річки, і проводьте блешню так, щоб її трохи зносила течія. Якщо у воді лежить великий камінь або притоплене дерево, проводьте блешню поблизу, там засідка хижака. Почувши поблизу удар щуки, швидко і тихо підійдіть, націльтеся очима, кидайте блешню, обов’язково підгальмовуючи.

Таким чином пройдіть 2-3 кілометри, і повертайтеся тим самим маршрутом, але ставте блешні №1 та №2 – іноді крупна щука ігнорує дрібні блешні. Якщо у вас ще є час до вечора, відпочиньте та пообідайте, а після обіду, з 15.30 переходьте на другий берег і проходьте туж ділянку, але з іншого боку річки.

Якщо за цілий день ви взагалі нічого не зловили та не відчули жодного удару, то або хижак ситий, або його зовсім мало. Буває, що ріка забруденн, або риба вибита електрострумом, тоді сюди варто заглянут десь через рік.