Майже вся риба залишає свої улюблені зимувальні ями і починає посилено годуватися. Яка перед нерестом — щука, окунь, в’юн — а яка просто зголодніла за довгі зимові місяці, хоч до нересту їй далекувато. В березні трапляються чималі екземпляри щуки, проте в більшості риба ловиться невелика. Таку щуку називають “мартовка”. Пояснити це важко.Дехто вважає що навесні найкраще клюють незрілі щупачки, котрі не виснажені нерестом, а просто зголдніли після зимівлі, крім того мають вдосталь здобичі у вигляді необережної нерестової риби. Інші переконані, що безпосередньо перед нерестом та відразу після нього навесні клюють здоровенні щуки. Правда, напевно, десь посередині.

Робить акуратні ямки в піску і кладе туди ікру бичок. Активність риби посилюється з кожним днем. Тане сніг. Збігають струмочки з пагорбів у річку. Та й сама крига потемніла, стала крихкою, товщина її зменшується з кожним днем, а найчастіше її вже немає. Прибуває вода. Повільно підступає вона до берега, починає покривати його, розмивати. Із весняним мулом у річку потрапляють личинки, жучки, черв’яки та інша живність. Ось тому деякі з риб у березні навіть виходять на мілководдя, щоб поласувати ранньою весняною здобиччю. На черв’яка, мотиля можна впіймати головня, підуста і окуня. Особливо цікаво в цей час рибалити літньою мормишкою.

В березні деякі риби починають відкладати ікру на мілководдях. На піщаному дні в цей час добре помітні їхні темкі спинки, а в тиху погоду верхні плавці, як перископи маленьких підводних човників, розсікають гладеньку поверхню води. Проте березень— це лише початок справжньої весни...